Художник Гюстав Моро: біографія, творчість

Що ми знаємо про художників 19 століття? Гучні імена на слуху у всіх, але є й ті, хто залишився невідомий світу. Кожен з них зробив внесок у мистецтво своїми полотнами. Художник Гюстав Моро був одним із тих, хто увійшов до числа великих живописців, він по праву займає своє місце.

Юність

Французький символіст народився в Парижі в 19 столітті. Він відразу розумів, ким хоче бути, а тому довгий час навчався в школі витончених мистецтв. Вже з юнацтва спрямованість проявилася в його творах: біблійна. Він творив картини на таємничі теми, тому його роботи досі зачаровують і несуть в собі щось секретне та містичне.
Після школи Гюстав Моро вирішує поступити в академію. Завдяки батькові він отримав можливість перебувати в Луврі, коли йому потрібно, і працювати там, надихаючись шедеврами світових геніїв. У 1848 році Моро взяв участь у конкурсі Гран-прі. Обидві спроби виявилися невдалими, і живописець пішов з академії. Щоб надихатися, великі художники 19 століття любили подорожувати в пошуках музи. Моро відправлявся в Італію два рази. У цей час він зміг потрапити у всі самі чудові куточки цієї країни: Венеція, Флоренція, Рим, Неаполь. Крім надзвичайно архітектури того часу, тут він вивчав Ренесанс і знаменитих авторів того часу.

Робота з державою

Крім того що Гюстав Моро, картини якого вже користувалися успіхом, працював над своїми шедеврами, він виконував замовлення держави. Його завданням було створити величезну копію полотна Карраччі. Творіння сподобалося всім, і йому зробили ще один замовлення на копію картини, але Моро відмовився, сказавши, що бажає, щоб купували його твори, а не копії колег. Після такої заяви Гюставові замовили створити власне полотно.

Новий етап творчості

Новий етап почався з купівлі житла. Батько дуже любив сина, тому в 1852 році придбав йому шикарний будинок. З вікон видно вокзал Сен-Лазар, недалеко шуміла річка Сена. Моро відразу вирішив на одному з поверхів створити особисте творче місце і приступити до роботи. Шикарний особняк допомагав йому і надихав. Гюстав жив в прекрасних умовах, виконуючи замовлення держави. Він потроху став вхожий до кола відомих художників. В цей період він дізнався про вагітність своєї дівчини, яка проживала в Римі. Живописець прийняв рішення покинути нещасну. З цим рішенням погодилася і його мама, вона вважала, що і весілля, і маленька дитина зруйнують кар'єру майбутнього великого живописця. Це подорож по Італії затягнулося на кілька років. Сюди ж приїхали і батьки Гюстава, вирішивши супроводжувати художника в його поїздках. В Італії його надихали Боттічеллі, Леонардо да Вінчі, Крівеллі і інші великі художники. Тому додому він привіз ескізи та готові полотна, що просякнуті італійським колоритом.

Раптова любов і запаморочливий успіх

Після повернення столицю Франції Моро починає працювати в своєму особняку, іноді відвідує друзів. В один з таких вечорів він заговорив з гувернанткою Александрін Дюро. Раптова легка закоханість переростає в неймовірну пристрасть, але почуття коханці приховують.
Смерть батька в 1862-му зворушила художника, і в своєму горі він вирішив віддатися мистецтву та освіти. БТворения Моро користуються попитом, і він стає популярним як у Парижі, так і далеко за його межами. В кінці 60-х років Гюстав став головою журі того самого Гран-прі, в якому двічі зазнав поразки в юності. В середині 70-х років живописець одержав вищу нагороду Франції – Орден Почесного легіону.

Захід творчості

У 1884 році Гюстав позбувся матері. Це трагічна подія не давало йому спокійно творити, і він півроку не міг плідно працювати. Також давав про себе знати і вік. Гюстав все частіше виїжджає з Парижа, подорожує в інші країни у супроводі улюбленої Александрін. Вже в 1888 році він став членом Академії мистецтв, а через 3 роки зайняв посаду професора в Паризькій школі мистецтва. На початку 1890-х років Александрін вмирає, через п'ять років Гюстав закінчує свій велетенський праця «Юпітер і Семела» і вирішує організувати в своєму будинку музей. Помер художник у 1898 році, похований на кладовищі Монмартр, де поруч спочиває його кохана Александрін Дюро.

Музей

Перед смертю Гюстав Моро, біографія якого насичена і яскрава, залишив місту у спадок свої твори і майно. Живописець зумів зберегти колекцію своїх картин та ескізів, також зібрав роботи великих художників, скульпторів, рідкісну меблі та інші предмети 19 століття. Будинок-музей Гюстава Моро нині став надзвичайно популярним місцем в Парижі. Хоча живописцю і не вдалося втілити свої ідеї в життя, паризька мерія подбала про його спадщині. Місто створив незвичайний будинок-музей, в якому нині перебуває саме повне зібрання полотен французького художника. Цей «рай живописця» зайняв два поверхи. На першому – всі стіни завішані творами Моро. На допомогу майбутнім шанувальникам мистецтва Гюстав зробив описи картин, в музеї ці нотатки перевели ще й англійською. Крім того, серед готових робіт на мольбертах були виставлені ті, які художник залишив незакінченими.
Другий поверх наповнений зборами картин інших художників, також скульптурами, старовинними меблями - все, що зміг зібрати Гюстав Моро самостійно. На даний момент пропуск в будинок-музей коштує 6 євро для дорослих, а дітям до 18 років вхід безкоштовний.

Картини

Серед картин, які залишив після себе живописець, є відомі всім і кожному. Одна з них – «Юпітер і Семела», написана за два роки до смерті художника. На полотні зображено алегоричні фігури, які несуть певне значення: Смерть, Страждання, Ніч і т. д. Весь простір заповнений незвичайними рослинами, фантастичними архітектурними рішеннями і скульптурними статуями. Дуже важливо і те, що все це велика кількість образів і фантазій художник коментує, так як глядачеві важко самостійно визначити всіх персонажів. Сама ж легенда про Семелі на полотні набуває якийсь містицизм і таїнство. Аналізуючи мистецтво Гюстава, стає зрозуміло його прагнення до «необхідного пишності». Живописець стверджував, що нам слід звертати увагу на майстрів минулого часу, які не навчать нас бідному мистецтва. Художники минулого намагалися відображати на своїх полотнах тільки найбагатше, рідкісне і прекрасне, що було в їх часу. Наряди, які вони зображували у своїх творах, коштовності, предмети - все це перейняв і Моро. Ще однією популярною картиною Гюстава вважається «Явище», яку він створив в 1876 році. Як і багато інших, вона містить релігійний сюжет, в даному випадку - євангельський. На полотні йдеться про Соломію, яка танцює перед Іродом, за голову Іоанна Хрестителя. У цей час перед Саломеєю є голова Іоанна, створюючи чудове сліпуче сяйво.