Каламбур - це що? Що таке каламбур в літературі?

Цей літературний прийом має досить неясне походження. До сьогоднішнього дня не існує єдиної думки публіцистів щодо каламбуру. Це неоднозначність виражається в дихотомії – простеження і позитивних, і негативних поглядів на даний прийом гри мови. Каламбур вельми популярний серед друкованих видань, включаючи рекламні тексти, слогани.

Схема каламбуру за В. С. Виноградову

Відомо, що русоведу належала перша спроба створення узагальненої схеми каламбуру. Згідно їй, літературний прийом включає в себе два компоненти, які, у свою чергу, можуть бути або словом або словосполученням. Перший – своєрідне лексичне підстава каламбуру, елемент опори, стимулятор починаючої словесної гри, яка іноді призводить до авторського словотворчеству. Його також можна розцінювати як лексичний еталон ігровий інструкції, завжди відповідає чинним на сьогоднішній день мовним нормам орфографії, слововживанні, орфоепічних канонах. Другий – слово-перевертень, можна сказати, результуючий компонент. Він виступає пікою каламбуру, його вершиною. Після реалізації результуючого компонента в мові з подальшим його уявним співвіднесенням (зі словом-еталоном) утворюється комічний ефект, або словесна гра.

Трактування аналізованого поняття

Даний термін привертає увагу дослідників через те, що по своїй суті каламбур - це гра слів. Розглянутий термін стався від німецького графського імені Калемберг. У каламбурі присутня комбінація слів (словосполучень), тотожних за звучанням, але різних за значенням. Саме зіставлення значень обігруються для того, щоб створити комічний ефект. У вузькій спрямованості каламбур – це такі словесні ігри, при яких відбувається вживання одного слова одразу в двох значеннях – у прямому і переносному, зіткнення двох лексико-семантичних варіантів багатозначного слова. Але в рамках сучасного російського мовознавства більш поширене широке розуміння даного терміна.




Так, згідно з визначенням Флоріна і Влахова, каламбур – це зворот мови (стилістичний), який заснований на комерційному застосуванні ідентично звучних слів, що позначають зовсім різне, або тотожне звучать, або різних значень одного і того ж словосполучення (слова). Варто зазначити, що деякі дослідники зараховують дане поняття до стежках через його різноманітності. Як вже було згадано раніше, підстава тропів – перенесення лексичного значення, вони опираються на багатозначність переважної частини наших слів.

Типології словесної гостроти

Критеріями для цього виступають: • функціонування в рамках тексту; • структура каламбуру; • інформативність.

Класифікація каламбуру, виходячи з критерію структури

Він може бути побудований переважно на наступних основах: • фонетичної; • лексичної; • фразеологической.

Каламбур як особливого виду стежка

На підставі вищесказаного можна озвучити 2 причини, развеивающие твердження, що каламбур - це троп, а саме:

Підставою ряду різновидів каламбуру є не багатозначність, а інші властивості слова.

Якщо каламбур базується на багатозначності, то одночасно застосовується пряме і переносне значення, особливістю переважної частини тропів ж (крім порівняння) виступає використання виключно переносного значення.

Класифікація розглянутого поняття

Ми вже дізналися, що таке каламбур у вузькому і широкому значенні. Якщо розглядати другий випадок, то відома наступна класифікація цього терміна: 1. Головна різновид – це каламбури, що базуються на багатозначності. Багато навчальні посібники лише даний тип відносять до каламбуру, через що його визначають як жарт, гру слів, засновану на багатозначності. Розглянутий тип, у свою чергу, підрозділяється на два виду:

Каламбури, в основі яких лежить одночасне використання прямого і переносного значення двох слів. Наприклад, є така реклама «З номера в номер номер один».

Каламбури, в рамках яких обигриваемое слово використовується одночасно в двох протилежних значеннях, що створює якийсь гумористичний ефект. Наприклад, передача «Не позіхай!»

2. Каламбур, побудований на використанні омонімів, наприклад, «З такого ПРИВОДУ Кіт побіг ПО ВОДУ» (Яків Козловський). 3. Його основою можуть виступати і такі явища, як омофони, омоформи, омографи. Наприклад, «Область рим – моя стихія, і легко пишу вірші я». 4. Одна з різновидів каламбуру – парономазия – обігрування відмінності у значенні паронімів. До наприклад, рекламний слоган: «Для душа і душі». 5. Фонетичний каламбур – це вибудовування пропозиції з використанням можливості російської звукової системи. Наприклад, назва кав'ярні «Про Кофий». 6. Підставою для каламбуру може служити так звана народна етимологія, яка насправді більше не народна, а швидше авторська. Вона випливає з авторського гумористичного переосмислення, так би мовити, зовнішнього словесного образу. Наприклад, з репертуару сатирика Петросяна: «Томагавк – тітка Тома лається». 7. Фразеологічний каламбур – це зіставлення вільних словосполучень з фразеологізмами, в результаті чого відбувається обігрування прямого значення слів, що становлять якусь фразеологическую одиницю. Приміром, «умити руки» в значенні «зняти з себе відповідальність». 8. Співставлення однокореневих слів, наприклад, «скакав Іван Царевич три дні і три ночі, поки скакалку не відібрали». 9. Логічний каламбур – це зіставлення (як правило, однорідних членів) з логічної точки зору непорівнянних предметів, що належать до різних класів, наприклад, «любити круасани і французька мова». 10. Елемент мовної гри – окказиональние освіти автора, наприклад, «всякоюродние сестри».

Каламбур: інформаційна структура

Каламбур - це в українській мові стилістичний прийом, який виступає носієм інформації. Інформаційна структура його – складне утворення. Він складається з двох мовних одиниць, що мають складну семантичну структуру, її елементи певною мірою впливають на зміст усього прийому.

Інформаційні види

У його семантичній структурі виділяють 4 постійних компонента і 2 змінних, точніше:

експресивно-стилістичний;

асоціативно-образний;

предметно-логічний;

функціональний;

соціально-локальний;

фоновий.

Основа каламбуру

Це предметно-логічний вид інформації (за фактом - тема каламбуру, ситуації, на яких ґрунтується цей прийом), в якості якого може виступати:

мовний матеріал;

экстралингвистическая дійсність.

Социолокальний вид інформації – вказівка на соціальну комунікацію, а також професійну, територіальну, вікову. Носій даного виду – елементи каламбурского ядра.

Функції каламбуру

Скептичне ставлення ряду дослідників до нього як до певного роду прийому обґрунтовується тим, наприклад, що, з точки зору німецької мови, дане поняття ототожнюється з вульгарним гостротою, банальністю. Але теоретично вже досить давно визнаний той факт, що каламбур - це (приклади були наведені раніше) дієва фігура комічного. Практично він застосовувався найвідомішими майстрами сатири і гумору, такими як Маяковський Ст., В. Ільф, А. Горький, Чехов А., Тобто Петров та інші. Слід розглянути найбільш яскраво виражені функції каламбуру, а саме: 1. Каламбур буває глибоко змістовним, дотепним. Такого роду гра слів виступає в якості органічного елемента справжньої сатири, гумору, дотепів, іронії, через що той невипадковий факт, що більшість великих мислителів, художників досконало володіють цією зброєю. 2. Як правило, дотепний каламбур містить у собі певну іронію, а також сарказм, гумор. Він, так сказати, загострює думку, саме тому каламбур так органічний і в устах найвідоміших мислителів, художників, і в устах народу, так як просто немає такої людини, який би не любив цілеспрямоване, змістовне, смішне дотепність. 3. Каламбур - це в літературі найдієвіша форма так званої словесної гостроти, без неї суттєвою мірою притупляється вістрі гумору, сатири, втрачається специфічна значимість гумористичній, сатиричної літератури у творчості великих майстрів. 4. Даного роду гра слів – це зовсім не нешкідливе семантико-звукове явище контексту, мови, що можуть використовувати (часто для спекуляції) в ідеологічній боротьбі, полеміці, зокрема, в якості засобу усвідомленого спотворення думки, її фальсифікація. На це вказують навіть Ф. Енгельс, К. Маркс у «Німецькій ідеології». Отже, ми прийшли до висновку, що каламбур – органічний елемент справжньої сатири, гумору.

Якості каламбурной гостроти

Вони наступні: 1. Принцип контрасту, прослеживающийся між значенням слів, які обігруються, і їх звучанням, іншими словами, між тотожним чи подібним звучанням і в якійсь мірі різних (іноді і зовсім протилежним) значенням слів. 2. Природність, невимушеність словесної гри в рамках контексту. 3. Змістовність, цілеспрямованість каламбурной гостроти, іншими словами, дотепність самої головної думки, яка підкреслюється, загострюється, оголюється при допомоги словесної гри, а саме ігри звучання.

Каламбур і тавтологія

Це одне і теж? Щоб відповісти на це питання, необхідно ще раз нагадати трактування аналізованого поняття і звернутися до визначення тавтології. Так, каламбуром прийнято вважати гру слів, жарт, зворот. Його основа – комічне обігрування звукової подібності слів, що мають різне значення, або словосполучень. Тавтологія в рамках мовознавства є різновидом плеоназма, повторенням одних і тих же, подібних за змістовим критерієм слів, наприклад, «щира правда», «ясніше ясного» і т. д. Якщо розглядати усна народна творчість, тавтологія тут використовується в цілях посилення переданого емоційного впливу. Приміром, «Ось на берег вийшли гості, Цар Салтан кличе їх в гості». Також тавтологічні словосполучення поширені в розмовній мові, наприклад, «на сьогоднішній день». Вважається, що необгрунтовані повтори в розмовній мові виступають свідченням бідності мови мовця.

Телевізійний журнал під назвою «Каламбур»

На думку багатьох телеглядачів, це одне з найефектніших гумористичних шоу кінця 90-х. Переглянувши його зараз, хтось скаже, що каламбури скінчилися. Це відноситься лише до частини рубрик журналу, але тільки не до «Бару Каламбур». У коміків вийшло перетворити її в ситкомовский серіал, який містить і своїх власних героїв, сюжетні лінії, і зав'язки з розв'язками. Багато вважають «Бар Каламбур» справжнім торжеством гротеску. З персоналу офіціантка, постійно яка базікає по телефону, і бармен, змішуючий все підряд для постійного клієнта-алкоголіка. Іноді заглядає нескромна дама, що володіє всім зрозумілою репутацією путани. Вона вже немолода, трохи напідпитку і намагається кого-небудь захопитися. У результаті її спроби закінчуються провалом. Головний персонаж цього бару – «ботанік», він іноді приходить, щоб випити склянку окропу і з'їсти тарілку супу, який вічно щось потрапляє. Зараз вже цей телевізійний журнал, на превеликий жаль усіх шанувальників, не існує, однак отримати море задоволення можна, переглянувши старі випуски.

Обмеження використання каламбурів при перекладі

По-перше, каламбур повинен природно входити в систему образних, стилістичних засобів перекладу, підпорядковуватися основній меті твори, не спотворювати існуючий ідейно-художній характер самого оригіналу. По-друге, структурно-семантичні специфікації переведеного каламбуру повинні відображати нюанси каламбурів оригіналу. По-третє, каламбур повинен утворюватися лише в мовленні персонажів, застосовуваних даний прийом. По-четверте, він може бути створений тільки у звичній для нього ситуації. По-п'яте, каламбур не може бути компенсований стилістичним прийомом, який чужий, або мало властивий оригіналу. По-шосте, в ході створення каламбуру варто враховувати соцособенности читачів, які виступають цільовою аудиторією.

Висновок

У статті було розказано про те, що таке каламбур з точки зору літератури та російської мови. Проведено порівняння даного поняття з тавтологією, представлена його класифікація з прикладами.