Пункція кісткового мозку: як і для чого проводять процедуру

Детальний розбір гематологічного дослідження: показання, методика проведення та відчуття пацієнта.

Кістковий мозок є м'якою губчастою речовиною. У процесі розвитку та дорослішання людини червона кровотворна субстанція частково замінюється жовтою, яка складається переважно з жирової тканини. Червоний кістковий мозок зберігається протягом усього життя у грудині, ребрах, епіфізах трубчастих кісток, а також присутній у кістках черепа та таза.

Дослідження кісткового мозку має важливе діагностичне значення, оскільки воно дозволяє отримати найповнішу картину стану кровотворної системи. Для оцінки її функцій застосовують два основні методи: пункцію кісткового мозку та трепанобіопсію. Забір матеріалу здійснюється різними способами. Далі ми детально розглянемо, як саме виконується пункція.

З якої ділянки беруть матеріал?

У дорослих пацієнтів зазвичай виконується стернальна пункція — прокол грудини. Під час маніпуляції пацієнт лежить на спині.

У дітей, особливо у новонароджених і немовлят, кістки грудини ще занадто тонкі та мають низьку щільність, тому прокол у цій зоні може бути небезпечним. Через це пункцію кісткового мозку дитині роблять у ділянку п'яти або у верхню третину великогомілкової кістки. Також забір матеріалу можна проводити з клубової кістки (таз), остистих відростків хребців або ребер.

Спосіб проведення процедури: загальні відомості

Стернальну пункцію за методом Арінкіна здійснюють за допомогою спеціальної голки Кассирського. Вона є максимально безпечною та зручною, оскільки оснащена запобіжним щитком-обмежувачем. Його встановлюють на потрібну глибину відповідно до товщини шкіри та підшкірної клітковини пацієнта, що повністю виключає ризик проколу задньої пластинки грудини.

Забір самого матеріалу здійснюється шприцом місткістю 10–20 мл. Перед початком процедури лікар обов'язково перевіряє герметичність шприца, щоб забезпечити необхідний вакуум для аспірації.

Опис процедури: чи це боляче?

Багатьох пацієнтів турбує питання болісності маніпуляції. Прокол грудини виконують у ділянці тіла або рукоятки кістки на рівні третього-четвертого ребра по серединній лінії. Передня стінка грудини в цій зоні тонка, а її поверхня рівна або злегка увігнута, що робить її найзручнішим місцем для пункції. Крім того, тут спостерігається найбільше скупчення кровотворних клітин.

• З клубової кістки: забір роблять на 1–2 см дозаду від верхньої передньої ості клубового гребеня.
• З ребер та остистих відростків: пункцію виконують на рівні 3–4 хребця. При цьому пацієнт сидить, нахилившись уперед.

Ділянку проколу ретельно дезінфікують спиртом та йодом. Після цього за допомогою тонкої голки проводять місцеву анестезію: шкіру, підшкірну клітковину та окістя інфільтрують 1–2% розчином новокаїну або лідокаїну. Іноді додатково використовують хлоретил для охолодження шкіри. Більшість пацієнтів відчувають лише незначний дискомфорт або відчуття тиску в момент проколу, проте поріг чутливості у всіх індивідуальний.

Виконання проколу та забір матеріалу

Пункційну голку та шприц стерилізують і ретельно просушують. Лікар виставляє обмежувач на потрібну глибину і спрямовує голку перпендикулярно до грудини. Швидким рухом проколюють шкіру, після чого голка проходить крізь зовнішню пластинку кістки. У цей момент опір різко знижується — голка ніби «провалюється» у губчасту порожнину і фіксується вертикально.

Важливий нюанс: при деяких патологіях (мієломна хвороба, ракові метастази, остеомієліт) кісткова тканина розм'якшується, тому голка зустрічає значно менший опір і може гірше фіксуватися в проколі.

Після потрапляння в порожнину з голки виймають мандрен (стилет) і щільно приєднують шприц. Потягнувши поршень, набирають не більше 0,5–1 мл пунктуту. Якщо взяти більше, матеріал буде сильно розведений периферичною кров'ю, що спотворить результати аналізу.

Завершення процедури та приготування мазків

Після аспірації голку зі шприцом виймають, а місце проколу закривають стерильним пластиром. Отриманий матеріал негайно переносять на годинникове скло для приготування тонких мазків. Робити це потрібно дуже швидко, оскільки кістковий мозок згортається значно швидше, ніж звичайна кров. При згортанні клітини руйнуються, і їх стає неможливо дослідити.

Щоб уповільнити згортання, іноді застосовують метод І. Каро: на годинникове скло заздалегідь наносять тонкий шар порошку цитрату натрію, який розчиняється в пунктуті й консервує його, не деформуючи клітини.

Що таке трепанобіопсія?

Якщо за допомогою звичайної пункції не вдається набрати достатньо матеріалу (так звана «суха пункція»), пацієнту призначають трепанобіопсію. Це гістологічне дослідження, під час якого беруть не рідкий аспірат, а цілісний стовпчик спонгіозної тканини разом із кістковим мозком (найчастіше з крила клубової кістки). Цей метод є незамінним при діагностиці остеомієлосклерозу, лейкозів та апластичних станів.