«Баш на баш», або Давай мінятися!

У житті часом трапляється, що людям для досягнення розуміння в спілкуванні досить і трьох слів, до таких «чарівним» словами можна віднести вираз «баш на баш». Використання його вносить особливий колорит у мова: робить її соковитою, яскравою, незвичайною. Вираз подібного роду слід віднести до категорії «крилатих висловів». Так, і блиснути красномовством любить кожного з нас. У цьому матеріалі ми детально розберемо сенс цього фразеологического обороту і дізнаємося історію його походження.

Міняю гітару на мотоцикл

Значення фразеологізму «баш на баш» слід розуміти як здійснюваний рівноцінний обмін між двома особами. Вираз подібного роду можна віднести до попередніх висловлювань, в сучасному суспільстві його вживають досить рідко. Існує на сьогоднішній день досить багато поширених в розмовній мові виразів, мають рівноцінне значення. Наведемо такі приклади: еквівалентно, п'ятдесят на п'ятдесят, рівноцінно, однаково, то на то.

Походження та історія виникнення

Мовознавці прийшли до висновку, що слово «баш» має тюркське походження. Прабатьківщина тюркських мов – це Південна Сибір, Центральна Азія і Алтай. Область поширення тюркських мов поширюється від Балкан до Якутії. Відповідно до цієї гіпотези повторюване слово «башма-баш» можна перекласти дослівно як «голову на голову». Цей факт був цілком зрозумілий, так як в древні часи люди виробляли обмін худоби поголовно. Торговці не тільки худобою, але і торговці рибою вживали це вираз, так як вважали свій товар по головах. Зверніть увагу, що наше простонародне слово «башка» сталося від цього виразу. Вживають це слово навіть сьогодні в розмовній мові з зневажливою ноткою невдоволення. Також вираз «баш на баш» використовували під час суперечки, ставлячи на кін свою «голову», від протилежної сторони у відповідь також потрібно поставити «голову», але голову не в буквальному сенсі слова, а в переносному.


Чому ж саме голову? Голова – важлива, цінна і незамінна частина тіла людини, більш того, це те, що являє собою людина. Тому використання виразу «баш на баш» говорило про справедливість спору. Але спочатку його використовували не в торговельній справі, а під час військових дій при обміні полонених воїнів, тобто «голову на голову». Вираз «баш на баш», походження і значення якого йде корінням в далеке минуле, досить міцно прижилося в розмовної мови. Та що там говорити, незважаючи на іноземне походження, його часто можна зустріти в літературних творах. Також хотілося б познайомити читача з такого роду інформацією, що в часі Російської імперії у дрібних бродячих торговців був свій особливий мову, зрозумілий в їх колі, де слово «баш» вживалося в значенні «гріш».

Серйозність твоїх намірів

У сучасному суспільстві обмін чого-небудь відбувається рідко, якщо сказати точніше, то не відбувається зовсім, так як все можна купити за гроші. Але незважаючи на цей факт вираз «баш на баш» все ще широко використовується в розмовній мові. Часто цей вислів використовують, коли між партнерами виникає обмінний механізм «послуга за послугу». Причому використання вираження подібного роду говорить про серйозність, чесності і справедливості обміну. Саме значення «баш на баш» придбало у сучасному суспільстві позитивний відтінок. Також в наш час використання цього виразу має сенс, коли за товар виконується якась послуга, причому відсутня грошова оплата.

Висновок

Підводячи підсумки сказаному, хотілося б зазначити, що ми використовуємо фразеологічні звороти в досить різних життєвих ситуаціях, і якщо раптом у вас виникне ситуація, коли вам потрібно обміняти щось, то згадайте вираз «баш на баш». Так ви дасте зрозуміти вашому співрозмовнику, що не збираєтеся його обманювати, ваші наміри чесні і серйозні, ви пропонуєте справедливий обмін. Всі ці перераховані якості у всі часи і в будь-якому суспільстві цінувалися на вагу золота. Більш того, використання у своїй промові фразеологічних оборотів свідчить про глибокому знанні мови. Однак не варто нехтувати можливістю серйозно і ретельно вивчати історію їх виникнення та походження. Вміння красиво і цікаво говорити завжди виділяла будь-якої людини із загальної сірої маси.