Найвідоміші вислови Вінстона Черчілля щодо демократії та соціальної політики

Важко знайти більш відому і обговорювану фігуру в політиці, ніж Уїнстон Черчілль. Він був одним з тих, хто сміливо років кроїв карту світу в XX столітті. Але не менше, ніж його політична діяльність, людей цікавить і особистість правителя Англії. Висловлювання Черчілля з найрізноманітніших приводів давно увійшли в золотий фонд дотепних афоризмів.

Дитинство У. Черчілля

Майбутній великий політик народився в аристократичній, привілейованої сім'ї лорда Генрі Спенсера в 1874 році. Його мати була дочкою американського бізнесмена, а батько обіймав посаду канцлера Казначейства Великобританії. Уїнстон виховувався в родовому маєтку, але з-за того, що у батьків вічно не вистачало на нього часу, в основному він перебував з нянею – Елізабет Енн Еверест. Вона стала його найближчим другом на довгі роки.
З-за належності до вищої касти аристократичного стану Черчиллю міг виявитися закритий доступ на вершини політичної кар'єри, так як за законами Англії дворяни не могли входити в уряд країни. Але на щастя, його лінія була побічною гілкою роду Черчиллей, що і дозволило йому стати біля керма.

Роки навчання

У шкільні роки Черчілль виявив себе як норовистий учень. Змінивши кілька навчальних закладів, ніде старанністю він не відзначався. Не бажаючи підкорятися строгим правилам поведінки, майбутній політик бував не раз порот різками. Але на його старанності це ніяк не позначалося. І тільки коли його вже в 1889 році перевели в армійський клас коледжу в Херроу, він проявив інтерес до занять. Блискуче склавши всі іспити, він вступив до престижного військове училище Англії, яке закінчив у званні молодшого лейтенанта.

Служба

Однак послужити в якості офіцера Черчиллю не довелося. Зрозумівши, що військова кар'єра його не приваблює, він скористався зв'язками матері і вибрав посаду військового кореспондента. У цьому амплуа він і поїхав на Кубу, звідки привіз дві свої найпопулярніші звички, що залишилися з ним на все життя: пристрасть до кубинських сигар і післяобідньої сієсти. Після Куби він був відправлений до Індії і Єгипту, де досить хоробро взяв участь у військових діях і заробив славу хорошого журналіста.

Перші кроки в політиці

У 1899 році Черчілль пішов у відставку, вирішивши присвятити себе політичній діяльності. Вступити в Палату громад йому вдалося з другої спроби. Вже будучи майже національним героєм, Черчілль потрапив у полон в Південній Африці і здійснив зухвалу втечу. Це місце він закріпив за собою на 50 років. Просування Черчілля по політичній драбині було швидким та блискучим. Вже через кілька років він став наймолодшим впливовим політиком в Британії. Однак під час Першої світової війни він, очолюючи Міністерство військових справ, два рази зазнав невдачі, зробивши недалекоглядні кроки. Але істинним сходженням на політичний Олімп він був зобов'язаний Другої світової.

Яскравий лідер

У важкі часи перед нападом Гітлера на Європу Черчіллю було запропоновано зайняти посаду Першого Лорда Адміралтейства, так як було абсолютно очевидно, що він єдиний, хто зможе привести країну до перемоги. Будучи затятим противником більшовизму, Черчілль тим не менш вступив у коаліцію зі Сталіним і Рузвельтом, справедливо вирішивши, що нацизм – це ще більше зло. Що не завадило йому після закінчення війни очолити антибільшовицьку партію Європи, закликаючи знищити «червону заразу», яка загрожує цілісності європейського світу.
Однак у перші повоєнні роки Англія була зайнята економічними проблемами. Їй потрібні були мудрі політики, які змогли б вивести країну з кризи, так і люди просто втомилися від агресивних закликів до зброї. В результаті Черчілль зазнав поразки на виборах і вирішив піти на спокій.

Черчілль – письменник

Афористичные висловлювання Черчілля говорять про те, що в ньому був неабиякий літературний талант. Не дивно, що йому належить кілька книг. Ще будучи офіцером в Індії, він почав писати свою першу роботу, яка вийшла під назвою «Річкова війна». Початок своєї кар'єри він описав у книгах «Моя подорож до Африки» і «Початок мого життя». Робота Черчілля «Світова криза», над якою він працював близько восьми років, була видана в шести томах. Десятирічний перерву в політичній кар'єрі, коли він програв вибори консерваторам у 1929 році, майбутній прем'єр-міністр коротав за написанням чотиритомної біографії свого предка «Мальборо: його життя і час». «Історія Другої світової війни» вийшла у шести томах і була розкритикована за погано складений другий том і слабкий, порівняно з попередніми, п'ятий. Нарешті, останні роки свого життя Черчілль присвятив написанню грандіозного праці «Історія англомовних народів», головною темою якого була війна і політика.

Знамениті вислови Черчілля

Незважаючи на свою яскраву політичну діяльність, Черчілль найбільш відомий своїм гострим язиком і типово англійським гумором. Багато його висловлювань спірні, деякі надто категоричні. Але одне безсумнівно – всі вони заслуговують того, щоб з ними познайомитися. Висловлювання Черчілля про політику, про життя і про війну описані в багатьох джерелах. По ємності і влучності посилу вони найбільше нагадують висловлювання інших відомих англійців – Марка Твена і Бернарда Шоу.

Життєва мудрість

Висловлювання Черчілля про життя можна брати на озброєння як приклад приголомшливого раціоналізму. Коли його запитали, як він зміг дожити до такого віку (а помер він у віці 91 року) та зберегти такий ясний і тверезий розум, незважаючи на свої шкідливі звички, він відповів, що секрет простий: просто він ніколи не варто, коли можна сидіти, і не сидить, коли можна лежати. З щасливого життя в шлюбі, продлившемся 57 років, він виніс тверезу істину, що легше керувати нацією, ніж виховувати чотирьох дітей (а у нього їх було п'ятеро).

Політичні і військові афоризми

До того як стати прем'єр-міністром, Черчілль був відомий в Англії своїми антимилитаристскими висловлюваннями. Він завжди прямо заявляв, що країна не зможе уникнути війни, якщо хоче стати сильною і незалежною. Висловлювання Черчілля про війну часто пов'язані з політикою, як, наприклад, це: «На війні вас можуть убити тільки один раз, в політиці – безліч». Тим не менш великий політик розумів усю безглуздість цієї бійні, коли говорив, що війна – це в більшості своїй каталог грубих помилок. Політичні афоризми теж не менш відомі. Всім знайоме вислів Черчілля про демократію, в якому він називає її найгіршою формою правління, якщо не вважати інших. Але виборців він не поважав. Ось яскравий тому приклад: «Найкращий аргумент проти демократії – недовга розмова з середнім виборцем».

А чи була соха?

Знаменитий вислів Черчилля про Сталіна, що той прийняв країну з сохою, а залишив з атомною бомбою, невідомо тільки хіба що дитині, і його авторство ніколи не ставилося під сумнів. Чи Не дивно, що Черчілль, який все життя люто боровся проти більшовизму, раптом з таким пієтетом висловлювався про його головному лідера? Відомо, що всього про Сталіна Черчілль говорив близько 8 разів, з них 5 разів – несхвально. Перша згадка цієї фрази з'явилося у пресі в 1988 році, коли газета «Радянська Росія» опублікувала лист Н. Андрєєвої, в якому та співає хвалебну оду мудрому керманичу. Після цього фразу підхопили різні люди, і вона помчала по світу, сіючи смуту в таборі антисталинистов. Насправді, якщо фанатично служити істині, саме такої фрази Черчілля про Сталіна немає. У своїй промові перед Палатою громад 8 вересня 1942 року прем'єр-міністр дає набагато більш нейтральну, хоча в цілому і дуже поважну характеристику Сталіна. Він відзначає його видатні якості лідера, і, що найголовніше, так потрібні зараз країні. Фраза про соху і атомну бомбу – це колективна праця перекладача цієї мови (досить розлого прикрасив її словами «великий», «геній» і «найбільший»). Також щось подібне зустрічається у статті І. Дойчера (хоча і у нього теж не «бомба», а «атомний реактор»).

Висловлювання Черчилля Росії

Нелюбов Черчілля до більшовизму добре відома, хоча і вельми своєрідна. Під час війни він постійно підкреслював своє захоплення подвигом російського народу в боротьбі з нацистами, а також віддавав належне лідерським якостям Сталіна. Хоча в цілому його відношення до соціалізму було несхвальним. Багато висловлювання Черчілля дуже прозорливі, наприклад, те, де він говорить, що і капіталізм, і соціалізм не можуть уникнути нерівності, тільки перший – в добробуті, а другий – в злиднях. Про більшовиків він говорив, що вони самі створюють собі труднощі, які потім з успіхом долають. Але відсутність справжньої демократії в Росії він бачив головну причину, по якій вона не зможе стати сильною державою. Пізніше у своїй книзі «Як я воював з Росією» Черчілль напише, що влада в СРСР була разюче сліпа до власного становища в країні, яка ніколи не була так сильна, як їй здавалося, і так слабка, як думали деякі. Висловлювання Черчілля можна видавати окремою книгою – тираж розійдеться в лічені хвилини. Його життєлюбству, тверезого відношенню до дійсності можна тільки позаздрити. Часто, як у багатьох великих людей, висловлювання Черчілля парадоксальні, але ще частіше б'ють прямо в ціль. Такі короткі мантри допомагають протверезити свідомість від засилля в ньому банальності і буденності.