У статті коротко розповідається про те, як людина стала людиною, з точки зору еволюції і розглядається моральний аспект цього явища.
Початок
Питання про походження людини завжди займав вчених. Ще в Середні століття були дослідники, яких не задовольняло біблійне пояснення і сам факт божественного втручання. Вони піддавали його сумніву яких спочатку не вірили у легенду про створення світу. Особливо релігійні постулати похитнув науковий прогрес, який відкрив людству правду про закони Всесвіту, будову людського тіла і інші, раніше невідомі таємниці.
На початку XIX століття вченими були знайдені перші рештки викопних гомінід (наших людиноподібних предків), причому скелети їх сильно відрізнялися від нині сущих людей або мавп. І все-таки, як людина стала людиною? Які причини еволюції? Чи достатньо просто належати до виду Homo Sapiens щоб називатися людиною? Про це ми і поговоримо.
Чому ми?
Ще Дарвін розробив і частково довів власну теорію еволюції. І навіть через століття, палеоантропологи знаходять все нові її підтвердження. Однак серед науковців досі ведуться суперечки про те, що ж дало поштовх до розвитку саме людського виду? Адже на Землі існують десятки інших груп живих істот, які розумними так і не стали. Тому багато хто задається питанням: «Як людина стала людиною?» Існує безліч теорій, але ми будемо відштовхуватися від класичної – еволюційної гіпотези.
Еволюційний розвиток
Еволюція – це неймовірно довгий процес, який включає в себе низку випадковостей, генетичних мутацій і природний відбір. Можна навести такий приклад: уявіть собі пряму лінію: її початок – це перші людиноподібні мавпи, але протягом мільйонів років лінія росла, розділяючись на окремі гілки. Частина з них рухалася далі, інша заходила в глухий кут і припиняла розвиток. У результаті лінія розділилася раз і назавжди: на одному відрізку залишився людський рід, а на сусідньому – примати.
Природно, даний приклад сильно перебільшений, але дає загальне розуміння того, як відбувалася еволюція, і, відповідно, як людина стала людиною.
Соціальні причини
Є кілька гіпотез. Вони занадто великі, тому наведемо їх коротко. Як не дивно, величезний вплив на розвиток наших предків мала любов. Вірніше, моногамія. У гаремної системі, яка спостерігається, наприклад, у горил, на вершині ієрархії знаходиться ватажок, якому постійно доводиться доводити своє лідерство в битвах з собі подібними. Але коли наші предки пішли від полігамії, утворивши сім'ї, все змінилося. Людина стала людиною, тому що поступово усвідомив: відсутність суперництва дуже вигідно. Адже замість постійних бійок можна об'єднуватися в групи для мисливства, збиральництва, захисту від хижаків або набігів сусідніх племен.
Крім того, людина – істота соціальна. Це означає, що поза соціумом його повноцінний розвиток неможливо. Саме тому стародавні люди створювали великі групи, а багато діти-мауглі так і не навчилися жити в суспільстві, будучи надовго ізольованими від нього в ранньому дитинстві.
Розвиток інтелекту
Також істотну роль у розвитку людини відіграло вміння пристосовуватися під мінливі природні умови. Цей фактор, поряд з боротьбою за існування, став поштовхом для зростання мозкових часткою стародавніх мешканців планети. Найважливішим етапом у розвитку інтелекту стало виготовлення знарядь праці. Їх вдосконалення поступово призвело до того, що людина поліпшив свій раціон, придбав певні навички, почав освоювати нові території. Крім того, у жителів планети з'явилося абстрактне мислення: адже щоб виготовити предмет, необхідно чітко уявляти кінцевий результат. Вчені вважають, що саме розвиток цього виду мислення призвело до зародження мови – головного ознаки, яка відрізняє нас від тварин. Але для відповіді на питання «як я став людиною» цього недостатньо. Людське суспільство відрізняється від тварини наявністю моральних і моральних підвалин.
Моральність
Прийнято вважати, що наші предки в часи Середньовіччя були набагато менш розвинені, ніж сучасна людина. Але це не так. Вони були менш освічені, жили простіше через відсутність більшості прогресивних досягнень, до яких звикли нинішні люди. Але в питаннях виживання, звичайно, перевершили жителів сучасних міст. Однак є один моральний аспект, який в наш час розвинутий набагато сильніше, ніж у стародавні століття. Це моральність.

У цивілізованому суспільстві прийнято отримувати обов'язкову середню освіту. Саме на уроках у дітей закріплюють розуміння важливості тих рис, які повинні бути щеплені в сім'ї: милосердя, людяність, чуйність, альтруїзм. Перед школярами ставиться питання: «Як стати справжньою людиною?» Дається осмислення того, що людина не повинна керуватися тільки власною вигодою і низинними потребами – необхідно звертати увагу на бажання і проблеми ближніх, прагнути до накопичення не тільки матеріальних цінностей, а й духовних. Якраз до останньої групи потреб відноситься читання книг. Без цього неможливо стати справжньою людиною адже мудрість, укладена на їх сторінках, світовий досвід і пошуки істини, здатні навчити і допомогти найбільш ефективно. Щоб стати людиною в повному розумінні цього слова, потрібно пам'ятати про доброту, взаємодопомоги, поваги до близьких і старших. Це не порожні слова – саме така діяльність, як турбота про літніх людей, допомога нужденним або товаришу, який потрапив у біду, зрештою перетворили наших предків у повноцінних людей. Резюмуючи вищесказане, варто відзначити, що людині для адекватного розвитку необхідно суспільство собі подібних, невситима жага пізнання і дотримання моральних постулатів.