Чорний континент прийнято ділити на п'ять історико-географічних регіонів. Один з них - Центральна Африка. Які держави у нього входять? І наскільки вони розвинені в економічному плані? Про це піде мова в статті.
Коротка географічна характеристика Центральної Африки
Даний регіон знаходиться в серці материка, його внутрішньої континентальної частини. За запасами мінеральних ресурсів - це одна з найбагатших частин планети. Однак колонізатори в свій час лише «вичавили» тутешні багатства, залишивши після себе відсталі і нереалізовані економіки.
Центральна Африка – це регіон, який відрізняється рівним, слаборасчлененным рельєфом. В западині Конго перебувають русла повноводних річок – однойменної Конго, Огове, Кванза і інших. У надрах регіону залягають мідні, цинкові, кобальтові та інші руди цінних металів, а також алмази. Не обділена Центральна Африка і родовищами «чорного золота» – нафти. В межах Центральної Африки можна побачити найрізноманітніші природні зони – савани зі стадами диких тварин, густі мангрові зарості, красиві галерейні ліси субекваторіального поясу. Дуже великі території регіону заболочені.
Центральна Африка: склад регіону
Як правило, до складу історико-географічної області включають 12 незалежних держав Африки. Це:
Чад; Камерун; ЦАР (Центральноафриканська Республіка); Екваторіальна Гвінея; Габон; Конго; Демократична Республіка Конго; Руанда; Бурунді; Ангола; Замбія; Малаві. Деякі з цих країн – зовсім маленькі (як, наприклад, Руанда), інші ж мають у своєму розпорядженні величезними площами (Чад, Ангола). Всі вони відображені на карті нижче кольором.
Деякі географи зараховують до Центральної Африці ще й острів Святої Олени, розташований у водах Атлантики.
Населення та релігії
Населення Центральної Африки – це десятки різних етносів, кожен з яких відрізняється своєю культурою, традиціями та віруваннями. Найпоширеніші з них – народи йоруба, банту, хауса і атхара. Відомості про історію цих та інших етносів центральній частині континенту досить убогі.
Практично всі чисельні і малі народні Центральної Африки належать до негроїдної раси, і відрізняються чорним кольором шкіри, темними очима, дуже широкими ніздрями і кучерявим волоссям. В басейні річки Конго зустрічаються представники дивного антропологічного типу – так звані пігмеї, середній зріст яких ледь сягає 142-145 сантиметрів. Народи Центральної Африки за свою історію пережили багато неприємних моментів. Це і століття колонізації, і часи работоргівлі, і військові потрясіння. У регіоні досі поширені місцеві традиційні вірування і ритуали. Сповідують тут і такі релігії, як іслам або християнство.
Особливості регіональної економіки
Європейські колонізатори залишили в Центральній Африці, м'яко кажучи, не дуже хороший спадок – близько десятка відсталих і слаборозвинених економік. Лише в двох державах регіону вдалося створити повноцінні виробництва по виплавці якісних кольорових металів. Це ДР Конго і Замбія. У багатьох країнах у великих обсягах заготовляють деревину, яка идеен на експорт (Габон, Екваторіальна Гвінея та інші).
Сільське господарство в регіоні переважно низкотехнологичное і малопродуктивна. Тут активно вирощують какао, каву, тютюн, каучук, бавовна й банани.
Однією з найбільш розвинених (у промисловому відношенні) країною в регіоні можна назвати Габон. Держава живе за рахунок розробки багатих родовищ нафти і марганцевих руд, а також експорту деревини. Габон – найбільш урбанізована країна Африки. У містах живе тут майже 75% населення. В Габоні є три аеропорти міжнародного класу, функціонує кілька великих портів. Цікавою країною регіону є Центральноафриканська Республіка – малонаселена держава, що не має виходу до Світового океану. Тут проживає всього 600 тисяч осіб (для порівняння: така населення міста Хабаровська). Основне багатство цієї країни – великі родовища алмазів, які складають чи не половину всього експорту ЦАР. У республіці немає ні однієї залізниці. Зате сюди часто приїжджають туристи завдяки кільком відомим на весь світ природним паркам.