Кажуть, що справжнє відмінність між двома термінами, що означають самогубство спеціальним холодною зброєю, може визначити лише справжній японський самурай. Але ми в цій статті спробуємо описати сепуку і харакірі. Різниця між цими поняттями все ж повинна існувати!
Стародавній звичай
Ритуал самогубства самураї застосовували ще в сиву давнину. Це відбувалося з різних причин. Приміром, якщо воїн допустив загибель свого господаря (дайме), відчував себе позбавленим честі. Здійснюючи сепуку (сеппуку), самураї показували свою хоробрість і вірність сюзеренам, нехтували, таким чином, смертю і почуттям страху. У середньовічній Японії сепуку могло відбуватися не тільки добровільно, але і за вироком, як свого роду покарання. А в тому випадку, якщо людині, що здійснює ритуал, з якихось причин не довіряли, спеціальний кинджал (кусунгобу) міг бути замінений на віяло, яким самурай торкався свого живота, а в цей час помічник (кайсякунин) виробляв страту мечем.
Сепуку і харакірі. Різниця в прочитанні
Пошуки істини для західної людини, не звиклої до традицій Сходу, ускладнюються ще й тим, що фактично обидва слова позначаються одними й тими ж ієрогліфами, лише поменявшимися місцями. В Японії існує два способи прочитання ієрогліфічної азбуки: верхній і нижній. Звідси у сепуку і харакірі різниця в прочитанні. По верхньому трактування така: нутрощі/розпорювати (seb-puku). По нижньому: читається, як розпорювати/живіт (hara-kiri). Присутній і смислове відмінність у трактуванні сепуку і харакірі. Різниця така: харакірі — більш загальний термін, який японці вживають у розмовному мовленні. Він, швидше, означає будь-самогубство шляхом застосування холодної зброї (а ще і в переносному значенні, наприклад, суїцид для смертника-терориста).
Книжковий стиль
Сепуку — швидше, книжковий термін, і так званий високий штиль. Він має на увазі суто ритуальне самурайський самогубство, яке виконано з дотриманням всіляких умовностей, характерних для дійства. Таким чином, різниця між харакірі і сепуку спостерігається в тому, що перший термін узагальнює, а другий — більш конкретизований.
Ще трохи історії
Ритуал суїциду має багатовіковою традицією. Ще два тисячоліття тому на Курилах і Японських островах, в Монголії та Маньчжурії застосовувалися подібні дійства. Спершу ритуал виконувався виключно по своїй волі. Потім, через кілька століть, став застосовуватися в якості покарання за наказом згори. Серед військової аристократії в Японії Середніх віків звичай набув поширення. Деякі історики пояснюють цей факт тим, що в тогочасній Японії не було в'язниць, а існували лише два види покарань: за дрібні порушення — тілесне биття, за великі — смерть. Також ритуал був чи не єдиним варіантом змити з себе ганьбу і довести чесність своїх намірів. А поняття честі високо цінувалося серед самураїв.
Таємний сенс
Харакірі і сепуку: різниця існує і в таємному сенсі дії. Історичний інтерес представляє той факт, що обряд сепуку виконується за допомогою розтину саме живота. На думку вчених-дослідників, такий жест символізує оголеність душі (а живіт традиційно сприймається як вмістилище життєвої енергії, яка випаровується при розтині). Іноді самураї могли бути не згодні з пред'явленими звинуваченнями і оголошеним вироком. Таким чином, розпорюючи живіт, чоловік показував чистоту своїх помислів, відкритість душі, а відповідно і свою невинність.
Сила і мужність
Сам обряд вимагав від самурая незвичайної сили і мужності, так як область кишечника — традиційно больова зона. Удар повинен був бути точним і не занадто глибоким, щоб не завдати шкоди хребту. Особливим проявом мужності вважалося зберегти під час процесу посмішку на обличчі. Відомі випадки, коли самурай писав передсмертні вірші власною кров'ю. Пізніше виконує ритуал дозволялося навалюватися на ніж, а не робити Х-подібний надріз. Ще пізніше, щоб людина не втратив над собою контроль під час суїциду, спеціальний помічник відрубував мечем голову самураєві.
Харакірі
Це слово японці використовують у повсякденній розмовній мові (до речі, воно і в російській мові прижилося). Воно означає просте самогубство, вспарывание живота без ритуалу. Так все ж, у чому різниця між сепуку і харакірі? Можна сказати і іншими словами: харакірі робили простолюдини, а сепуку — самураї, хоча, по суті своїй, це дуже схожі поняття.