Аркадій Вайнер (13011931-26042005) – знаменитий російський письменник, майстер детективного жанру, чиє ім'я нерозривно пов'язане з його братом Георгієм. Саме в дуеті письменники створювали твори, на сьогоднішній день викликають щирий інтерес читацької аудиторії. Книги братів Вайнерів, загальний тираж яких становив близько трьохсот мільйонів примірників, публікувалися в багатьох країнах світу.
Детективний жанр братів Вайнерів
Успіх творів, які самі автори називали психологічною прозою з кримінальним сюжетом, не можна пояснити лише любов'ю публіки до вражаючим погоням, гучним перестрілок, захоплюючим інтриг. Тут має місце щось більш глибоке: людські відносини, які набагато важливіше хвацько закрученого сюжету. Дійсно, братам Вайнера вдалося підняти детективний жанр на висоту справжньої літератури.
У численних інтерв'ю Аркадій Вайнер, книги якого затребувані у читацької аудиторії, часто підкреслював, що не лише не писав за загальноприйнятими письменницьким трафаретами, але навіть не мав вчителя, якому можна було б наслідувати. Та й наслідувати не мало сенсу: величезний досвід у кримінальному розшуку давав авторові потужну ґрунт для майбутніх романів.
Аркадій Вайнер: біографія
Аркадій походив із звичайної московської родини: мама працювала вчителькою, батько – водієм і механіком. Не знав толком грамоти, так як закінчив всього один клас, він був прекрасним оповідачем. Численні батьківські історії брати Вайнери використовували в своїх романах. Своїм синам батьки прищепили якості, які дуже допомогли їм у житті. Найголовніше напучення батька: в будь-яких ситуаціях завжди залишатися людиною.
В житті Аркадій був наполегливим і цілеспрямованим: школа з золотою медаллю, потім юридичний факультет столичного вузу, робота слідчим в одному відділенні столичної міліції та посада начальника слідчого відділу МУРа.
При цьому Аркадій не вважав власне положення значущим, так як високий статус не був для нього головним у житті. На думку письменника, основна посада на Землі – залишатися Людиною (слова батька, закладені в серці Вайнера з самого дитинства).
Слідча робота Аркадія Вайнера
На роботі Аркадій Вайнер займався розслідуванням різних справ: від дрібних крадіжок до жорстоких убивств, і кожне з них він доводив до справедливого рішення. Хабара не брав, погрози на нього не діяли, за свою принциповість тричі виключався з партії, що в СРСР вважалося смерті подібно. Письменницькою діяльністю Аркадій і його брат Георгій почали займатися випадково. У 1967 році їх приятель Норман Бородін в ході виниклої суперечки на тему «ким важче працювати: слідчим або журналістом», запропонував написати невеликий твір, за який пообіцяв відмінний гонорар. Брати прийняли пропозицію і через місяць представили роман «Годинник для містера Келлі», що склав в обсязі 600 сторінок. Твір в дещо скороченому варіанті тут же було опубліковано в двох журналах: «Радянська міліція» і «Наш сучасник».

Величезний досвід і велику кількість матеріалу за час слідчої роботи спонукали Аркадія і Георгія, який працював журналістом, на створення подальших творів: «Петля і камінь в зеленій траві», «Візит до Мінотавра», «Ліки для Несмеяны», «Навпомацки опівдні», «Заповіт від Колумба», «Гонки по вертикалі». Також на рахунку братів сценарії до таких фільмів, як «Я, слідчий», «Місто прийняло», «Потерпілі претензій не мають», «Нічний візит», «Свідоцтво про бідність», «Вхід у лабіринт».
Про самому знаменитому творі
«Ера милосердя» - найвідоміший роман, який ліг в основу художнього фільму «Місце зустрічі змінити не можна». Передісторія його екранізації така: брати Вайнери якось при зустрічі з Володимиром Семеновичем Висоцьким подарували знаменитому поету, співаку книгу «Ера милосердя». Ранок у квартирі Аркадія пролунав дзвінок. На порозі стояв Володя Висоцький. Він сказав, що за ніч прочитав роман і дуже хоче зіграти Гліба Жеглова. З тих пір Висоцький і Вайнери стали друзями на все життя; дві з своїх пісень Володя присвятив братів-письменників. Станіслав Говорухін, роман знав напам'ять, став режисером культового серіалу Ст. з Висоцьким і Ст. Конкіним в головних ролях. Крім пошуків банди «Чорна кішка», яка тримала в страху всю післявоєнну Москву, червоною ниткою через твір проходить історія складних взаємин двох сильних особистостей: Жеглова і Шарапова – саме це намагалися донести до читача Георгій Вайнер і Аркадій Вайнер. Цитати з кінофільму швидко проникли в народ. Найзнаменитіша з них, сказана хрипким голосом Володі Висоцького: «Злодій повинен сидіти у в'язниці».
Цінність кожної особистості - гідність
Аркадій і Георгій були справжніми письменниками-гуманістами: постійно відповідали на листи з місць ув'язнення, у міру можливостей допомагали заарештованим і навіть зуміли домогтися звільнення кількох незаконно засуджених людей. Пізніше Аркадій став займатися питаннями укладених в більш офіційному статусі, перебуваючи в Комісії з помилувань.

Повний величезних планів на життя, Аркадій Вайнер – майстер, який володів глибоким гуманізмом і справжнім письменницьким талантом, не встиг їх повністю реалізувати: перешкодила тому хвороба, затяжна і серйозна. Своє похитнулося здоров'я Вайнер приховував від усіх. У квітні 2005 року, перебуваючи на стаціонарному лікуванні, залишив стіни лікарні з метою взяти участь у відкритті VII Міжнародного фестивалю фільмів детективного жанру Detective FEST. Зі сцени знаменитий автор звернувся до численної аудиторії зі словами про повагу до Закону, оточуючим і самому собі, одним словом – про гідність. На наступний день, 24 квітня 2005 року Аркадія Вайнера не стало.