Вернутися назад Друкувати

Романтична мелодрама – екранні мрії

Знімати романтичні мелодрами небезпечно: якщо занадто пережмешь з чуттєвістю – неодмінно вийде сиропно-приторна нудна тяганина, яку додивитися до кінця зможуть лише всеїдні дівчатка-підлітки; якщо переборщити з трагізмом – на екран виплеснеться нестравний нудота, яку в кращому випадку критики назвуть артхаус і при цьому всіляко охають, а глядач буде розчаровано знизувати плечима. Романтична мелодрама – це кіно про кохання, яке необхідно знімати вкрай дбайливо, гармонійно і лаконічно, в ній не повинно бути жодного перегину, нічого зайвого, жодної зайвої сльози – лише сенс, щирість і чистосердечие. Тільки тоді можна сподіватися на глядацький відгук.
Романтична мелодрама – екранні мрії





Художній засіб

Любов в обмежених рамках художнього твору перевтілюється в художній засіб, основну деталь, яка прикрашає і підносить самого невиразного персонажа, надаючи йому силу і неземну харизму. Романтична мелодрама передає найглибші почуття людини: любов, вірність, ненависть, підступність, зрада. Традиційно вона оповідає про життя (уривку з життя) персонажа, коли він переживає найбільший сплеск тих чи інших почуттів.
Романтична мелодрама – екранні мрії

Вітчизняний кінопродукт

Вітчизняні романтичні мелодрами (росіяни), крім традиційних для жанру, володіють своїми відмінними рисами. В першу чергу це ментальність і самобутній колорит. Російські картини, присвячені життю і любові, відображають національні особливості характеру, способу життя, манеру виражати почуття і емоції. Старі кінострічки, незважаючи на величезну кількість продукції сучасної кінопродукції, утримують планку лідера вже понад півстоліття:




  • «Іронія долі, або з легким паром!» (1975);
  • «Любов і голуби» (1984);
  • «Дівчата» (1961);
  • «Москва сльозам не вірить» (1979);
  • «Вокзал для двох» (1982);
  • «Якось 20 років потому» (1980);
  • «Самотнім надається гуртожиток» (1983)4
  • «Чародії» (1982).
    Романтична мелодрама – екранні мрії
  • Часом сучасна романтична мелодрама знімається вітчизняними кінематографістами на основі вже популярного закордонного кіно. В окремих випадках творці залишають і оригінальне назва, не особливо пояснюючи, що спонукало їх на таке рішення. Прикладом такого фільму може служити кінокартина «Красуня» (2013) режисера Дмитра Петруня (не найкраща сучасна романтична мелодрама). Сюжет відомий навіть дитині – в основі сюжетної лінії казка про сучасну Попелюшку. Тим не менш картина справляє гарне враження і створює камерний миле настрій. Режисерові слід віддати належне, зняти ремейк завжди непросто, особливо якщо оригінал має всесвітній успіх і завидну популярність.




    Без чітких граней і відтінків виразу

    Справжнє романтичне кіно легко відрізнити за своєрідним відношенню до почуття любові, божевільним бурхливим пристрастям, сметающим абсолютно все на своєму шляху, сімейним цінностям, здібності персонажів до самопожертви заради коханого. Романтична мелодрама – це прекрасний спосіб чудово провести дозвілля, забувши про проблеми життєвих, тому їх дивляться не тільки жінки бальзаківського віку і домогосподарки, але і представники різних соціальних прошарків суспільства. Ці фільми, без сумніву, покращують настрій, додають впевненості. Жанр киномелодрами складний, як і саме життя. Кращі романтичні мелодрами вчать усвідомлювати свої недоліки, помічати помилки, знаходити правильний вихід зі сформованих скрутних життєвих ситуацій. Прикладом таких кінокартин можуть послужити:
  • «Солодкий листопад» (2011);
  • «Ангел – А» (2005);
  • «Ванільне небо» (2001);
  • «Ромео і Джульєтта» (1996);
  • «Вічне сяйво чистого розуму» (2004);
  • «Поганий хлопець» (2001);
  • «Магнолія» (1999);
  • «Знайомтеся, Джо Блек» (1998).
    Романтична мелодрама – екранні мрії
  • Сучасне кіно

    Список романтичних мелодрам, представлений нижче, містить картини, які спонукають глядача співпереживати своїм персонажам, чіпляють, з головою занурюють в хвилюючі моменти, змушуючи смотрящих відчути екранні події разом з героями. Найчастіше сюжет мелодрами не розкриває таємниці до самих фінальних кадрів, протягом фільму роблячи акцент на особистих емоціях і переживаннях. Представлені в публікації картини є можливістю випробувати те, що в реальному житті дається далеко не всім:
  • «Шоколад» (2000);
  • «Привид» (1990);
  • «Вам лист» (1998);
  • «Молодята» (2003);
  • «Поспішай кохати» (2002);
  • «Відпустка по обміну» (2006).