Вернутися назад Друкувати

Політичні уподобання, ідеології і погляди

Політичні уподобання засновані на якійсь ідеології і є важливими елементами політичної системи. Що це таке? Це вираз національних, класових і партійних інтересів. Політичне ядро системи моралі суспільства. Відображення інтересів націй, соціальних груп і окремих особистостей. Політичні вподобання та погляди в політиці активно включаються в суспільну та громадянську життя.




Погляд в історію

Політичні уподобання почали формуватися на початку чотирнадцятого століття, в часи епохи Відродження, коли на зміну картині світу, яку диктує релігією, став приходити науково-раціональний погляд. Пізніше, у часи розквіту буржуазії, стало виникати чіткий поділ на класи. Такі діячі, як Макіавеллі, Локк, Гоббс, Вольтер, Енгельс, Ленін і Маркс, зробили істотний вплив на формування сучасних поглядів людей на політику і суспільство.
Політичні уподобання, ідеології і погляди

Роль і функції

Політичні уподобання, значення і важливість яких важко переоцінити, відіграють основну роль в суспільстві. Ця роль обумовлена їх функціями на різних рівнях. 1. Орієнтаційна функція виражається в поданні суспільної, соціальної, особистісної орієнтації, системи смислів. 2. Мобілізаційна пропонує ідеали досконалої організації, мотивує і мобілізує особистість і суспільство для дій, спрямованих на реалізацію ідей. 3. Інтегративна наділяє сенсом політичні дії в рамках сформованої картини світу. 4. Амортизаційна – послаблює соціальну напруженість у складні часи. 5. Функції захисту інтересів різних соціальних груп, так як політичні уподобання сформовані на базі спільних інтересів якоїсь сукупності людей.
Політичні уподобання, ідеології і погляди

Основні напрямки

На сьогоднішній день існує величезна кількість різних ідеологій. Однак політичні уподобання зручно класифікувати за основними ознаками: 1) запропонована модель суспільства; 2) відношення до технологій і прогресу. Перший ознака поділяє ідеології на ліві, центристські і праві, а другий – на радикалів (які виступають за революційне перетворення) і консерваторів (які прагнуть зберегти усталений порядок). Крім того, існують і помірні сили, які віддають перевагу поступові реформи. Є й індиферентні політичні уподобання, тобто вираження небажання людини брати участь у політичному житті суспільства. Такі люди зазвичай просто не цікавляться ідеологіями.




Ліберальні течії

Що значить ліберальні політичні уподобання? Це боротьба за рівність всіх перед законом, за договірну природу державної влади та адміністративного апарату. Найважливіша гідність - це справедливість, а влада повинна бути орієнтована на збереження прав і свобод, моральних цінностей і принципів. В основі програми лібералів і неолібералів лежать ідеї пошуку консенсусу між керованими і керуючими.
Політичні уподобання, ідеології і погляди

Консервативні течії

Політичні переваги, засновані на консерватизмі, стоять на захисті прав підприємців, приватної власності, побудови сильної держави. Консерватори наполягають на повному пріоритеті суспільства над особистістю. На їхню думку, свобода людини визначена обов'язками перед соціумом. Консервативні сили дбають за збереження існуючих порядків і традицій.




Соціалізм і комунізм

Ідеали соціалістичного і комуністичного суспільства – наявність самоврядування, участь народних мас у прийнятті рішень. Основним завданням комуністів є революційний перехід до соціалізму і капіталізму, вилучення (експропріація) приватного майна у багатих (буржуазії), встановлення так званої диктатури пролетаріату - влади робітничого класу.
Політичні уподобання, ідеології і погляди

Соціал-демократичні погляди

Ще однією лінією марксизму є еволюційний соціал-демократизм. Це протягом позитивно трактує роль держави як демократії і республіки, стверджує принцип примирення і співпраці між різними класами суспільства, коли всі сторони забезпечують партнерські відносини один з одним. Держава ж виступає регулятором і координатором даних відносин, захищаючи приватну власність, яка є двигуном цивілізованого прогресу. Крім цього, влада та уряд дбають про соціально незахищені верстви населення з допомогою соціальних фондів, податкових надходжень, перерозподілу капіталу та прибутку.