Не тільки ми самі, але і держава вкрай займається рівнями доходу населення. Про те, якими вони бувають у економічної теорії та що потрібно робити для їх підвищення, розповідається в статті нижче.
Визначення номінального доходу
Номінальний дохід являє собою певну суму грошових одиниць, яка була отримана групою осіб за обмежений проміжок часу, незалежно від виплачених обов'язкових платежів, податків та зборів.
В сукупності з іншими показниками дана складова безпосередньо вказує на соціальний та економічний стан суспільства в цілому, тому відіграє важливу роль у своєму формуванні. Ми повинні розуміти, що номінальний дохід у певному обсязі дозволяє суспільству задовольняти свої потреби, тому вкрай важливо розуміти, звідки він береться і від чого залежить. Хочеться також відзначити, що в загальноприйнятій світовій практиці рівень життя тієї чи іншої країни в першу чергу формується виходячи з даних середнього звичайного добробуту населення, а аж ніяк не від кількості і масштабів державних підприємств і рівнів виробництва. Тому ми постараємося максимально глибоко розглянути даний показник, наскільки це випаде нам можливим.
Реальний і номінальний дохід: в чому відмінності?
Не варто забувати про те, що кожна одиниця суспільства щомісячно здійснює ряд обов'язкових платежів: за комунальні послуги, за користування землею, виплачується маса податків і зборів на користь державних фондів. Тому не варто плутати реальний та номінальний доход, оскільки перший являє собою те, що в кінцевому рахунку залишається на руках у людини, і те, чим він може розпоряджатися за своїм розсудом. Останній же, як ми зазначили вище, включає в себе всі зароблені індивідуумом кошти без вирахування будь-яких мит.
Проте не забуваємо також і про те, що в економічній практиці рівень добробуту прийнято обчислювати товарами, або як ми всі звикли називати подібний набір покупок – споживчим кошиком, яка у своєму вартісному вираженні змінюється в залежності від поточних змін цін.
Від чого залежить рівень доходу
Кожний елемент суспільства має свої цінності, запаси добробуту, в кожного індивідуально вкладений певний рівень людського капіталу в якості освіти. Тому і номінальний дохід у своєму кількості коливається по чималому амплітуді і залежить від кількох основних факторів:
перелік психологічних, розумових і фізичних задатків (адже ми прекрасно розуміємо, що не всі можуть мати технічний склад розуму, щоб стати успішним програмістом, або ж мати стільки сили для того, щоб знайти себе у важкій атлетиці); інтенсивність праці і рівень продуктивності (якщо брати до уваги двох осіб з однаковими фізіологічними даними, то більший дохід буде мати той, хто працює старанніше); можливості економічних вкладів (не у всіх є можливість отримати ту чи іншу освіту); рівень цінності діяльності (за різні професії один і той же людина може отримувати відмінний один від одного розмір заробітку, оскільки на ринку праці вони цінуються за певного рангу); соціально-економічна схильність (у певних регіонах усередині країни щільність ринку праці значно вище, ніж у інших). Номінальний дохід: формула розрахунку і динаміка
Якщо чесно, незважаючи на інтригуюча назва підзаголовка, не існує якихось особливих методик розрахунку даного показника. Грубо кажучи, номінальний дохід прирівнюється до суми окладу працюючого і кількісним показником як постійних, так і одноразових премій за певний проміжок часу. Що стосується його загальної динаміки, то тут все набагато складніше. Складно відстежити, якою мірою і на який термін щомісяця затримується заробітна плата у представників тієї чи іншої галузі. Єдине, що відомо точно – згідно відкритим статистичними даними, щомісяця затримується близько 18-20 % обов'язкових виплат.
Як підвищити рівень доходу в країні
Для того щоб номінальні грошові доходи населення зросли, державі необхідно провести політику втручання в приватний сектор економіки, а саме:
завдяки вже розробленим і затвердженим заходів щодо підвищення соціально-економічного рівня населення стимулювати і відновлювати доходи громадян; збільшити рівень споживання продукції приватного виробництва на більш ніж 75 %, що дозволить даного сектору економіки розвиватися і заохочувати своїх співробітників. Що стосується загальноприйнятих світових практик, то у багатьох розвинених державах складаються програми соціально-економічного виховання населення, які передбачають підвищення рівня відповідальності громадян не тільки перед державою, але і перед менш захищеними верствами населення.