Серцеві глікозиди є основними помічниками в лікуванні серцевої недостатності. Одним з найбільш часто використовуваних препаратів є "Строфантин".
Що це за засіб?
Строфантин відноситься до групи серцевих глікозидів. Виробляється дана речовина з рослини Strophantus Kombe Oliver - ліани, що виростає в тропіках. Є комбінованим засобом, до складу якого входять К-строфантозид і К-строфантин. Інструкція по застосуванню даного препарату попереджає про те, що якщо до його призначення використовувалися інші серцеві глікозиди, то перед використанням слід зробити невеличку паузу, так як є ризик передозування.
Дана група препаратів сприяє поліпшенню роботи серця. Основні ефекти, які надає засіб "Строфантин", наступні:
Позитивний інотропний ефект. Дана дія проявляється в збільшенні сили і швидкості скорочення міокарда. Негативний хронотропний ефект. Обумовлений зниженням частоти серцевих скорочень. Негативний дромотропний ефект. Спрямований на зменшення збудливості атріовентрикулярного вузла, що зменшує частоту утворення імпульсів у ньому. Показання до призначення
У яких же випадках призначають пацієнтам "Строфантин"? Показання до застосування наступні:
Хронічна серцева недостатність. При даному захворюванні "Строфантин" є препаратом першої лінії. За рахунок наданих їм ефектів відновлюється робота серця (збільшує ударний і хвилинний об'єм серця; засіб сприяє розвантаженню шлуночків, що призводить до зменшення їх розмірів). Миготлива аритмія. Як свідчить інструкція, "Строфантин" сприяє зменшенню імпульсації в атриовентрикулярном сайті. За рахунок цього зменшується частота серцевих скорочень і екстрасистолій, що робить застосування даного засобу обов'язковим при розвитку тахікардії або надшлуночкової екстрасистолії локалізації. Може використовуватися при тріпотінні і фібриляції передсердь. Використовується препарат і при гострій серцевій недостатності, особливо у тих випадках, коли необхідно швидко простимулювати роботу серця. Протипоказання до застосування
В яких випадках не можна використовувати препарат "Строфантин"? Протипоказання до його застосування можна підрозділити на кілька груп:
Глікозидна інтоксикація. При наявності симптомів передозування препаратами групи серцевих глікозидів (наприклад, дигіталісу) - брадикардія, дисоціація ритму - ні в якому разі не можна вводити засіб "Строфантин". Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта. При даному захворюванні, що супроводжується розвитком додаткового пучка (Кента) у провідній системі серця, препарат сприяє погіршенню стану. АВ-блокади. Так як часто для пригнічення серцевої провідності використовується препарат "Строфантин", інструкція по застосуванню забороняє його введення при наявності блокад, так як можлива зупинка серця. Підвищена чутливість до препарату. Небезпечна розвитком анафілактичного шоку і набряку Квінке. Особливості використання з іншими препаратами
Використання засобу "Строфантин" паралельно з препаратами барбітурової кислоти сприяє зниженню тонічного ефекту на серце. Якщо паралельно з симпатоміметиками або метилксантинами призначити препарат "Строфантин", високий ризик розвитку аритмій і перемежованих блокад. Глюкокортикоїди та інсулін, при їх паралельному використанні з глікозидами, сприяють розвитку глікозидного інтоксикації організму. Не варто при використанні магнію сульфату (магнезії) призначати засіб "Строфантин". Інструкція по застосуванню препарату попереджає про можливий розвиток атріовентрикулярних блокад і зниження серцевої провідності аж до зупинки серця.
Антіарітмікі і бета-адреноблокатори сприяють посиленню дії глікозиду і можуть призвести до розвитку інтоксикації зазначеним засобом. Препарати кальцію збільшують активність ліки і підвищують чутливість серцевого м'яза до нього.
Побічна дія препарату
Як і будь-який лікарський засіб, даний медикамент може викликати побічну дію з боку деяких органів і тканин:
З боку шлунково-кишкового тракту спостерігаються нудота, блювання, порушення апетиту і стільця. Нервова система може відреагувати на застосування лікарського засобу головним болем, запамороченням, розладами настрою та кольоросприйняття, сплутаністю думок (тому, якщо призначається засіб "Строфантин", інструкція по застосуванню препарату забороняє водіння автомобіля на час курсу прийому лікарського засобу). Алергічні прояви (при чутливості до компонентів засобу) - висип, свербіж, ангіоневротичний набряк. З боку серцево-судинної системи можуть спостерігатися розвиток блокад, поява екстрасистолій, пароксизмальної тахікардії, тріпотіння і фібриляції передсердь і шлуночків. Дозування препарату
Для кожного пацієнта режим дозування препарату індивідуальне, так як все по-різному реагують на проведене лікування. Основою для підбору дози є інструкція. "Строфантин" призначається згідно з описаним в ній захворювань і мінімально рекомендованій дозі. Зазвичай препарат вводиться внутрішньовенно. Дозують його по 250 мкг на прийом (на добу показано дворазове введення лікарського засобу). Добова доза не повинна перевищувати 1 мг, що відповідає 4 мл розчину для ін'єкцій. Вводити препарат слід повільно, так як при болюсному введенні можливий розвиток шоку.
У деяких випадках, якщо призначається засіб "Строфантин", показання до застосування можуть передбачати збільшення дози, що здійснюється тільки лікарем. Препарат призначається також за погодженням з лікарем. Відпустку засоби здійснюється за рецептом, так як "Строфантин" відноситься до групи сильнодіючих лікарських засобів.
Відгуки пацієнтів
Серцево-судинні захворювання зустрічаються досить часто. Багато пацієнтів, перепробувавши різні комбінації лікарських засобів, рано чи пізно приходять до використання глікозидів. Серед пацієнтів, яким був призначений препарат "Строфантин", відгуки значно різняться. Деяким цей засіб допомагає, ставить на ноги навіть, здавалося б, самих важких пацієнтів із захворюваннями серця в стадії декомпенсації. Інші ж зовсім не реагують на введення ліків. У таких пацієнтів зазвичай є ще кілька важких хронічних захворювань, і людина одночасно приймає препарати, які пригнічують дію глікозиду. Саме тому призначення глікозидів повинно проводитися тільки лікарем відповідно до показань здоров'я. Фахівець зможе визначити, чи будуть ефективні для пацієнта глікозиди, і чи доцільно їх використання в даному конкретному випадку.