Ревматоїдний фактор: норма у жінок, відхилення

Ревматоїдний фактор являє собою групу аутоімунних антитіл, новостворених та синтезованих білків імуноглобуліну, які атакують власний організм, воспринимаясь їм, у свою чергу, як чужорідні тіла. Інакше кажучи, ревматоїдний фактор – це білок, який модифікується під впливом інфекцій, бактерій або вірусів. Позитивний ревматоїдний фактор (норма) у жінок старше 18 років становить від 0 до 14 Од./мл. Нормальні показники для дівчаток-підлітків трохи нижче, ніж у дорослих жінок: від 0 до 12 Од./мл.
Освіта ревматоїдного фактору відбувається внаслідок попадання в кров людини бета-гемолітичного стрептокока, і зазвичай його наявність свідчить про те, що організм переносить або аутоімунне запальне захворювання. Але далеко не у кожного хворого спостерігається збільшене зміст ревматоїдного фактора, лише п'ята частина заражених бета-гемолітичним стрептококом володіє його підвищеним вмістом.

Норма і перевищення

Якщо людина здорова, то ревматоїдний фактор (норма у жінок) - 10 Од./мл. Це показник, що входить в нормальну амплітуду від 0 до 14 Од./мл. Але навіть якщо значення ревмофактора підвищений, то це не гарантує обов'язкової наявності хвороби. Подібна ситуація лише підстава для більш детального обстеження: УЗД, рентгенографія, аналізи на наявність С-реактивного білка в крові. Так само, як і відсутність ревмофактора, його виявлення необов'язково говорить про наявність аутоімунного захворювання, воно може свідчити про вірусні недуги, ураженні організму рак, туберкульоз і навіть про наявність імуноглобулінів в організмі жінки, яка перенесла нещодавно пологи. У всіх перерахованих випадках ревматоїдний фактор (норма у жінок) негативний. На це вкажуть аналізи, але така ситуація не завжди говорить про те, що організм здоровий.

Причини підвищеного ревмофактора

Існує безліч різних теорій і припущень, з якої причини в крові спостерігається підвищення ревматоїдного фактора. Однією з них є припущення про генетичну характер хвороби, коли ревматоїдний фактор (норма у жінок становить від 0 до 14 Од./мл) успадковується і виявляється при впливі на організм різних інфекцій і вірусів.

Ревматоїдний артрит і хвороба Шегрена

Найбільш поширене явище, коли тільки при проходженні курсу тривалій системній терапії можна стабілізувати ревматоїдний фактор. Норма у жінок (лікування здатне допомогти) обов'язково відновиться до показників від 0 до 14 Од./мл. Який би діагноз не був поставлений: ревматоїдний артрит або синдром Шегрена – від правильно проведених медичних заходів ревмофактор повернеться в межі норми. Такі захворювання, як ревматоїдний артрит і синдром Шегрена характерні для людей похилого віку. У першому випадку, у хворого спостерігають запалення суглобів, сухість слизових оболонок і шкіри, у другому – порушення функціонування залоз внутрішньої секреції. Ревматоїдного артриту також властиво поява вузликових новоутворень і утрудненість рухової активності суглобів.

Проведення аналізу на ревматоїдний фактор

Напередодні проведення аналізу на наявність ревматоїдного фактора пацієнт зобов'язаний провести комплекс підготовчих заходів: як мінімум 24 години не палити, не займатися фізичною працею, не вживати алкоголь і жирну їжу. А протягом восьми – дванадцяти годин не приймати ніякої їжі, крім чистої негазованої їжі. Призначення аналізу на ревмофактор зазвичай відбувається, якщо нещодавно народила дитину жінка протягом тривалого часу скаржиться на біль у горлі. У такому разі у неї роблять забір венозної крові, аналіз якої визначає показники ревматоїдного фактора в організмі. При цьому, якщо значення дорівнює від 25 до 50 МО/мл, то воно вважається незначно підвищеним, якщо 50-100 МО/мл – стабільно збільшеним, а більше 100 МО/мл – сильно підвищеним. Для підтвердження діагнозу проводиться зазвичай три або більше додаткових досліджень, які повинні підтвердити або спростувати результат аналізу крові. Тільки в цьому випадку може бути діагностований ревматоїдний артрит або синдром Шегрена. Слід пам'ятати, що лікування цих хвороб – справа дипломованого спеціаліста. Заняття самолікуванням або дотримання порад малограмотних людей в даному випадку згубно відіб'ється на здоров'я хворого.

Зниження ревмофактора

Якщо проведене обстеження показало, що ревматоїдний фактор (норма у жінок в МЕд./мл становить від 0 до 14) підвищений, слід зробити кроки не до зниження показника ревмофактора, а до усунення причин його підвищення. Тобто лікувати потрібно не симптом, а захворювання, що його викликало. Зазвичай хворий проходить курс лікування антибіотиками, протизапальними медичними препаратами або стероїдними гормонами. Лікування повинно триває до того моменту, поки показник ревматоїдного фактора не досягне норми. Під час терапії хворий також повинен дотримуватися певні правила: не палити, не вживати алкоголь, не переохолоджуватися, берегти себе від контакту з хворими людьми, на час позбутися від фізичних навантажень, харчуватися здоровою їжею і вживати полівітамінні комплекси. Перераховані заходи сприятимуть зміцненню і оздоровленню організму.

Від симптоматики захворювання

Симптоми ревматоїдного артриту зазвичай з'являються задовго до підвищення ревмофактора (приблизно 6 – 8 тижнів раніше), тому аналіз, проведений на початковому етапі захворювання, підвищеного значення може і не показати. Невисокі показники ревмофактора властиві таким захворюванням, як інфекційний мононуклеоз, гострі запальні процеси, наслідки множинних гемотрансфузій у жінки, яка перенесла численні пологи. Підвищений ревмофактор спостерігається також при захворюванні червоним системним вовчаком, періартрит вузликовому, дерматомиозите, цирозі печінки, склеродермії, гепатиті і (у 60% випадків) при бактеріальному ендокардиті, що протікає в підгострій формі.

Ревмофактор у хворих на ревматизм

Примітно, що велика частина людей, які страждають на ревматизм, володіє нормальним ревматоїдним фактором. Підвищене значення показника найбільш часто спостерігається при повторних захворюваннях. Також воно може бути збільшеним і у здорових людей, що буде свідчити про перебування людини в групі ризику. Відомі випадки, коли підвищений ревмофактор був виявлений за кілька років до розвитку хвороби.

Профілактика

Щоб не допустити збільшення ревматоїдного фактора, рекомендується вести здоровий спосіб життя, звести до мінімального вживання солі, є багато фруктів і овочів, не вживати алкоголю і не курити. Дуже важливо, щоб уникнути підвищення равматоидного фактора своєчасно лікувати хвороби, якщо вони є, і по можливості не допускати їх переходу в хронічну стадію. Привести до підвищення ревматоїдного фактора також можуть регулярні переохолодження та інфекційні захворювання, тому їх рекомендується уникати.